3.11 Природне і поляризоване світло закони Брюстера і Малюса. Ефект Керра

Світловим вектором прийнято називати вектор напруженості електричного поля електромагнітної хвилі. Якщо коливання світлового вектора хаотичні (як за напрямком так і за величиною), світло називається природним. Схематично будемо зображати його як на рис.3.22. Якщо коливання світлового вектора якимось чином впорядковане, світло називається поляризованим. Наприклад, коли світловий вектор коливається в одній площині (рис.3.23), маємо плоскополяризоване світло. Якщо […]

3.10 Поняття про голографію

Можливість одержання голографічного (об’ємне) зображення теоретично було обґрунтоване у 1947 році американським фізиком Д.Габаром. Експериментально перше таке зображення було одержане у 1963 році після створення джерел високо когерентного випромінювання – лазерів. В основі голографічного зображення лежать явища інтерференції і дифракції. Дійсно, як людина бачить зображення об’ємним? Завдяки тому, що людина має два ока, вона оцінює […]

3.9Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа-Бреггів

В розділі 3.7 було відмічено, що для спостереження дифракції необхідно, щоб розмір перешкоди був одного порядку з довжиною хвилі, але більшим за неї. Кристал твердого тіла може бути використаний як просторова дифракційна гратка, але оскільки міжатомна відстань d дорівнює декілька ангстремів (1Å = 10-10 м), то і довжина хвилі повинна бути такого ж порядку. А […]

3.8 Дифракційна гратка та її роздільна здатність

Сукупність великої кількості паралельних щілин, розділених непрозорими проміжками, називається дифракційною граткою (рис.3.18). Вона використовується для спектрального аналізу випромінювання. Відстань d між відповідними точками сусідніх щілин називається періодом дифракційної гратки. Як правило, ширина щілин b і ширина непрозорих проміжків однакова. Тому d=2b. При дифракції світла на дифракційній гратці необхідно враховувати не тільки дифракцію на одній уособленій […]

3.7 Дифракція Фраунгофера на щілині

Нехай на щілину шириною b і набагато більшою довжиною       ℓ >>b  перпендикулярно до її площини падає паралельний пучок променів. Вторинні джерела розмістимо по хвильовій поверхні, яка в цьому випадку є площина (плоска світлова хвиля). Щілина залишає відкритою частину цієї хвильової поверхні. За щілиною будемо спостерігати вторинне випромінювання, яке поширюється під деяким кутом φ від початкового […]

3.6 Дифракція Френеля від круглого отвору та диску

Нехай на шляху сферичної світлової хвилі знаходиться непрозорий екран с отвором радіусом ro. Він залишить відкритими для точки спостереження    зон Френеля (рис.3.15). Якщо буде відкрита парна кількість зон m = 2k, в центрі екрану буде мінімум, якщо ж непарна m = 2k+1 – максимум. При зміщенні точки Р по екрану будуть відкриватися частина раніше закритих […]

3.5 Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля. Метод зон Френеля для розрахунку дифракційної картини

Дифракцією світла називається сукупність явищ, зумовлених хвильовою природою світла, і заключається в перерозподілі інтенсивності світла при поширенні його в середовищі з різкою неоднорідністю. Це приводить до того, що світло, подібно звукові, огинає малі перешкоди, не утворюючи різкої тіні. Тобто спостерігається відхилення поширення світла від прямолінійного. Розрізняють дифракцію Френеля від точкового джерела в розбіжних променях, коли […]

3.4 Інтерференція світла в плоско-паралельній пластинці і на клині.

Лінії однакової товщини. Кільця Ньютона  Розглянемо в пучку світла, що падає на поверхню плоско-паралельної пластинки два промені 1 і 2 (рис.3.7). Кожний із них частково відбивається  і частково, заломлюючись, переходить  всередину пластинки. Теж саме відбувається і на тильній поверхні. Розглянемо такі два промені: у промені 1 той, який заломившись у точці А, перейшов у пластинку, […]

3.3 Інтерференція світла. Умови максимумів і мінімумів інтерференційної картини. Інтерференція від двох джерел (дослід Юнга)

Явище інтерференції заключається в підсиленні або ослабленні інтенсивності світла при накладенні двох світлових хвиль. Щоб інтерференційна картина була стаціонарною, тобто розподіл інтенсивності світла по екрану не змінювався з часом, світлові хвилі повинні бути когерентними. Це хвилі однакової частоти і незмінною з часом різницею фаз. Знайдемо умови максимумів і мінімумів інтенсивності світла при інтерференції.  Нехай в […]

3.2 Принцип Гюйгенса та його застосування до закону заломлення світла. Повне внутрішнє відбивання

Принцип Гюйгенса стверджує, що кожна точка хвильової поверхні являється джерелом вторинних хвиль. Цей принцип дає можливість по відомому в момент часу t положенню фронту хвилі знайти його положення в наступний момент часу t + Δt. Розглянемо в рамках цього принципу закон заломлення світла. На межу двох оптичних середовищ 1 і 2 падає плоска хвиля під […]

Фізика