5.1 Сили в’язкості. Рух тіл в рідинах і в газах. Формула Стокса

Сила в’язкості, або сила внутрішнього тертя, виникає в рідинах і в газах при відносному русі шарів і направлена паралельно напрямку руху цих шарів (рис.5.1). В рідинах поява цієї сили зумовлена наявністю міжмолекулярних сил взаємодії. Природу виникнення сил в’язкості в газах встановимо пізніше.

Сила в’язкості гальмує шар, що рухається з більшою швидкістю, і прискорює повільніший шар.

Величина цієї сили тим більша, чим більша відносна швидкість шарів і чим менша відстань між ними. Вона знаходиться за формулою Ньютона

(5.1)

Тут: η [Па∙с] – коефіцієнт в’язкості, для різних речовин різний, але при заданій температурі величина стала; ∆S – площа шарів; – градієнт швидкості направленого руху шарів, тобто „швидкість” її зміни з координатою oz, яка перпендикулярна до площини шарів.

При рухові тіла в рідині або в газі приповерхневий молекулярний шар рідини чи газу рухається разом з тілом і утягує в направлений рух більш віддалені від поверхні шари. Так виникає градієнт швидкості і сила внутрішнього тертя, яка гальмує рух тіла. Ясно що вона залежить від форми тіла. Для кулі цю силу вперше розрахував англійський фізик Д.П.Стокс (1818-1903).

(5.2)

де: R – радіус кулі, Vo – швидкість кулі.

Розглянемо визначення в’язкості рідини методом Стокса, оснований на формулі (5.2).

В посудину з досліджуваною рідиною кидається кулька радіусом R. Під дією сили тяжіння  і виштовхуючої  сили Архімеда  вона рухається з прискоренням. Ясно, що густина тіла ρт  повинна бути більшою, ніж густина рідини ρр. По мірі зростання швидкості зростає сила в’язкості  , внаслідок чого величина прискорення зменшується, і в кінці кінців рух кульки стає рівномірним, коли рівнодіюча цих трьох сил стане дорівнювати нулю, тобто  , або в скалярній формі

(5.3).

Підставимо в (5.3) силу Стокса (5.2), масу і силу Архімеда:

Після спрощень, одержуємо

(5.4)

 

 

You must be logged in to post a comment.

Фізика